ТОП-5 найкращих боїв Олександра Усика: як українець зламав сучасний бокс
Олександр Усик — це не просто ім'я в протоколах суддівських записок. Це феномен, назавжди вписаний у золоту історію світового спорту.
Коли дивишся сучасний надважкий дивізіон та прораховуєш варіанти в БК України, іноді стає трохи сумно. Двометрові гіганти з пудовими кулаками просто виходять в ринг поштовхатися і задавити один одного масою. Але потім з'являється Олександр Усик, і ти згадуєш, за що люди люблять бокс.
Цей хлопець довів усім нам, що бокс — це не про те, хто сильніше вдарить по обличчю. Це шахи на шалених швидкостях. Це мистецтво, де робота ніг, інтелект і дисципліна множать на нуль будь-яку грубу фізичну силу. Усик завжди каже: «Я не б'юся, я боксую». І як же красиво він це робить!
Він став абсолютним чемпіоном і в крузервейті (першій важкій вазі), і в хевівейті. Сухі рекорди — це, звісно, чудово, але вони не передають тієї магії, від якої по шкірі бігають мурашки, коли дивишся його бої.
Щоб зрозуміти масштаб особистості Олександра, потрібно переглянути його головні бої. Ті самі моменти, коли ламалися стереотипи, руйнувалися прогнози букмекерів, а скептики замовкали назавжди.
Редакція Bookmakers.com.ua представляє топ-5 найкращих поєдинків Олександра Усика перед боєм з Ріко Верховеном.
5. Рубка в телефонній будці: бій з Майрісом Брієдісом (27 січня 2018 року, «Арена Рига», Латвія)
Статус: півфінал Всесвітньої боксерської суперсерії (WBSS), об'єднавчий бій за пояси WBO та WBC.
До цього бою багато хто думав: «Ну так, Усик — класний технар. Але що буде, якщо його втягнути в брудну, жорстку бійку? Зламається?». У Ризі, де весь зал шалено вболівав за свого непереможного героя Майріса Брієдіса, відповідь було отримано.
Брієдіс нав'язав Усику в'язкий і брудний бій. Він постійно ліз уперед, в'язав руки, пробивав жорсткі удари. Це була не шахова партія, а справжня вулична бійка на крихітному п'ятачку. Обличчя Усика було в крові, дихання збивалося, але він навіть не думав здаватися.
У другій половині Олександр зціпив капу і ввімкнув якісь нелюдські оберти, передихавши латвійця. Він підвищив темп до космічного, викидаючи серії під неймовірними кутами.
Підсумком стала надважка перемога рішенням більшості суддів (114-114, 115-113, 115-113). Того вечора стало зрозуміло: у цього витонченого хлопця зі швидкими ногами гранітне підборіддя і сталевий характер.
4. Майстер-клас у лігві ворога: бій з Муратом Гассієвим (21 липня 2018, Москва)
Статус: фінал WBSS, бій за звання абсолютного чемпіона світу в першій важкій вазі.
На кону — звання абсолютного чемпіона. Мурат Гассієв здавався просто машиною для вбивств — із жахливим нокаутуючим ударом. Всі чекали кривавої бійні.
Але те, що Усик влаштував у рингу «Олімпійського», інакше як декласуванням не назвеш. Він просто увімкнув режим «Матриці». Українець кружляв навколо потужного Гассієва, як тореадор навколо бика. Поки Мурат розсікав повітря своїми кувалдами, намагаючись спіймати «привида», Усик насипав йому збоку і зі спини.
Ви просто вдумайтеся в цю цифру: за 12 раундів Олександр викинув 939 ударів! Для важковаговика це щось поза межею фантастики. Судді віддали перемогу Усику з розгромним рахунком (120-108, 119-109, 119-109).
Забравши кубок Мухаммеда Алі, він крикнув у камеру своє легендарне: «Батя в будівлі!». Питань більше ні в кого не було.
3. Гучне прощання: бій з Тоні Белью (10 листопада 2018 року, «Манчестер Арена», Великобританія)
Статус: захист звання абсолютного чемпіона світу в першій важкій вазі.
Це був останній бій Усика в крузервейті перед переходом до супертяжів. І він вийшов максимально видовищним. Британський ветеран Тоні Белью обіцяв влаштувати війну і спочатку дійсно змусив уболівальників Олександра понервувати: він огризався, опускав руки, кривлявся і навіть забрав кілька перших раундів.
Але геній Усика в тому, що він сканує суперника, як суперкомп'ютер. До шостого раунду Олександр прорахував усі таймінги британця і почав методично підвищувати темп. Белью катастрофічно втомився. А у восьмому раунді настала розв'язка.
Усик пробив ідеальну двійку, і найпотужніший лівий боковий відправив Тоні в глибокий нокаут. Рефері навіть не став рахувати. Це була ідеальна крапка в дивізіоні.
Після бою Белью плакав і казав: «Я віддав усе, що в мене було, але Усик — винятковий чемпіон. Він — усе, чого я боявся. Він — найкращий, з ким я коли-небудь бився. Він такий сильний і незручний — тисне, раз-два-три, а потім жалить. Він перетискає тебе і він більший, ніж ти думаєш».
2. Ласкаво просимо до гігантів: бій з Ентоні Джошуа (25 вересня 2021 року, стадіон «Тоттенгем Хотспур», Лондон, Великобританія)
Статус: бій за титули чемпіона світу за версіями WBA (Super), IBF, WBO та IBO у надважкій вазі.
Коли Усик перейшов у супертяжі, експерти крутили пальцем біля скроні. «Він дрібний», «У нього немає удару для хевівейту», «Джошуа його просто переїде». Ентоні виглядав як жива антична статуя, ідеальний атлет. 65 тисяч фанатів у Лондоні чекали, що їхній кумир легко розмаже зухвалого новачка.
Але всі вони стали свідками тактичного генія. Усик, критично поступаючись у зрості, розмаху рук і вазі, змусив Джошуа грати виключно за своїми правилами. Шульга Усик постійно заходив за передню ногу британця, збивав йому приціл і карав за найменші помилки.
У 12-му раунді Усик і взагалі був близький до того, щоб нокаутувати виснаженого гіганта — Джошуа врятували канати та фінальний гонг. Перемога одноголосним рішенням суддів зробила Олександра чемпіоном у надважкій вазі. Він на практиці довів стару боксерську істину: хороший великий боєць завжди програє чудовому маленькому бійцю.
1. Історичний тріумф: бій з Тайсоном Ф'юрі (18 травня 2024, Kingdom Arena, Ер-Ріяд)
Статус: бій за звання абсолютного чемпіона світу в надважкій вазі (WBA, WBC, IBF, WBO, IBO та The Ring).
Це був поєдинок, на який світ боксу чекав чверть століття — з того самого моменту, коли Леннокс Льюїс переміг Евандера Холіфілда далекого 1999 року. На кону було абсолютно все: всі пояси, історична спадщина, безсмертя. Супротивником Усика був Тайсон Ф'юрі — 206-сантиметровий монстр рингу, який не знав поразок, людина, яка ламала психіку і кістки своїм опонентам. На папері різниця в габаритах виглядала комічною.
Перша половина бою стала справжніми емоційними гойдалками. Ф'юрі звично грав на публіку, опускав руки, кривлявся і пробивав потужні аперкоти, змушуючи шанувальників Усика хапатися за серце. До шостого раунду здавалося, що розмір таки вирішує все. Але потім стався історичний перелам.
Дев'ятий раунд цього бою назавжди увійде до золотого фонду спорту. Усик знайшов свою дистанцію і обрушив на британця град найточніших ударів. Лівий крос Усика наглухо приголомшив велетня.
Ф'юрі поплив. Наступні 20 секунд перетворилися на побиття: Тайсон безпорадно відлітав від одних канатів до інших. Його врятували лише рефері, який вчасно втрутився і відрахував нокдаун, та фінальний гонг раунду.
Усик вирвав кінцівку бою на морально-вольових, перемігши роздільним рішенням суддів. Кадри після оголошення результатів облетіли весь світ: залитий сльозами Усик підіймає очі до неба і кричить: «Батьку, ти чуєш? Ми це зробили!».
Це була не просто перемога у спортивному матчі. Це був абсолютний тріумф людського духу, дисципліни та віри над здавалося б нездоланними фізичними перешкодами.
(У грудні 2024-го відбувся реванш. Усик знову впевнено переїхав Ф'юрі, закривши цю історію назавжди).
Досьє, або для любителів статистики
- Хто такий: Олександр Олександрович Усик.
- Стійка: шульга (боксує у правосторонній стійці).
- Габарити: зріст 191 см, розмах рук 198 см.
- Аматорський рекорд: 335 перемог, 15 поразок (чемпіон Європи, світу та Олімпійських ігор 2012 року).
- Професійний рекорд: 24 бої, 24 перемоги (15 нокаутом), 0 поразок.
- Головна фішка: феноменальне кардіо. У 10-12 раундах Усик часто викидає більше ударів, ніж на початку бою. Майже всіх чемпіонів (Гловацький, Брієдіс, Гассієв, Беллью, Джошуа) він побив на їхній території.
Усик без рукавичок (за що його так люблять фанати)
Якщо в рингу Саня — безжальний калькулятор, то в житті це абсолютно нестандартна, харизматична і неймовірно смішна людина. Ось лише кілька деталей, які роблять його особливим:
- Тренування кіборга. Ви думаєте, він просто лупить по груші? Зовсім ні! Усик затримує дихання під водою на божевільні 4 хвилини 45 секунд (тому він і не задихається у 12-му раунді). У перервах між спарингами він жонглює чотирма м'ячами. А ще любить підкинути пачку монет з тильного боку долоні й спіймати їх по одній у повітрі — так він тренує реакцію та нейронні зв'язки.
- I am very feel. Усик не соромиться своєї ламаної англійської, і це породжує шедеври. Одного разу його вчергове запитали, як він почувається, і Олександр видав: «I am feel, I am very feel» (Я відчуваю, я дуже відчуваю). Фраза так порвала інтернет, що Усик зробив її брендом. А його широка, майже дитяча посмішка і тихе «I’m coming for you, Tyson» лякали суперників крутіше за будь-які погрози.
- Ніякого трештоку. У сучасному боксі заведено поливати одне одного брудом. Ф'юрі називав Усика «кроликом», «сосискою» та «беззубою потворою». Як реагував Саня? Він просто щиро сміявся, іноді просячи перекласти образи, щоб посміятися ще голосніше. Його філософія проста: «Мій головний ворог — це моя лінь о 5-й ранку на пробіжці. А в ринг я виходжу отримувати задоволення».
- Талісман з дитинства і театр. На пресконференції Усик приходив у костюмі Джокера, в образі Хітмена (з поголеною головою і штрихкодом) або в шароварах, танцюючи бойовий гопак. Але наймиліша деталь — на всі важливі бої в його сумці лежить пошарпана плюшева іграшка. Це віслючок Іа-Іа (він називає його Ляля) — подарунок від доньки Лізи, який їздить із чемпіоном по всьому світу як найсильніший оберіг.
Раніше ми розповідали про найкращих боксерів у історії.